Словарь української мови (1924)/заблимати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заблимати
Берлін: Українське слово, 1924

Забли́мати, маю, єш, гл. 1) Замерцать, тускло засвѣтить. 2) Заморгать. Заблимала очима.