Словарь української мови (1924)/заблимати
◀ заблаговістити | Словарь української мови З заблимати |
заблискати ▶ |
|
Забли́мати, маю, єш, гл. 1) Замерцать, тускло засвѣтить. 2) Заморгать. Заблимала очима.
◀ заблаговістити | Словарь української мови Борис Грінченко З заблимати |
заблискати ▶ |
|
Словарь української мови — З
заблимати
Борис Грінченко
1924
Забли́мати, маю, єш, гл. 1) Замерцать, тускло засвѣтить. 2) Заморгать. Заблимала очима.