Словарь української мови (1924)/заблаговістити
◀ заблагати | Словарь української мови З заблаговістити |
заблимати ▶ |
|
Забла́говістити, щу, стиш, гл. Заблаговѣстить.
◀ заблагати | Словарь української мови Борис Грінченко З заблаговістити |
заблимати ▶ |
|
Словарь української мови — З
заблаговістити
Борис Грінченко
1924
Забла́говістити, щу, стиш, гл. Заблаговѣстить.