Словарь української мови (1924)/жумрити
◀ жумрати | Словарь української мови Ж жумрити |
жупа ▶ |
|
Жу́мрати, раю, єш и жу́мрити, рю, риш, гл. Ѣсть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на ввесь рот жумрати, аж за ушима лящить. Грин. II. 210.
◀ жумрати | Словарь української мови Борис Грінченко Ж жумрити |
жупа ▶ |
|
Словарь української мови — Ж
жумрити
Борис Грінченко
1924
Жу́мрати, раю, єш и жу́мрити, рю, риш, гл. Ѣсть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на ввесь рот жумрати, аж за ушима лящить. Грин. II. 210.