Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жумрати
Берлін: Українське слово, 1924

Жу́мрати, раю, єш и жу́мрити, рю, риш, гл. Ѣсть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на ввесь рот жумрати, аж за ушима лящить. Грин. II. 210.