Словарь української мови (1924)/жовтило
◀ жовтий | Словарь української мови Ж жовтило |
жовтина ▶ |
|
Жовти́ло, ла, с. 1) Раст. а) Anthemis tinctoria L. ЗЮЗО. I. 111. б) Serratula coronata L. ЗЮЗО. I. 136. в) Statice tatarica L. ЗЮЗО. I. 137. 2) Желтая краска, приготовляемая изъ коры дикой яблони, для окраски пасхальныхъ яицъ. Н.-Волынск. у.