Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жовтило
Берлін: Українське слово, 1924

Жовти́ло, ла, с. 1) Раст. а) Anthemis tinctoria L. ЗЮЗО. I. 111. б) Serratula coronata L. ЗЮЗО. I. 136. в) Statice tatarica L. ЗЮЗО. I. 137. 2) Желтая краска, приготовляемая изъ коры дикой яблони, для окраски пасхальныхъ яицъ. Н.-Волынск. у.