Словарь української мови (1924)/жовтий

by Борис Грінченко

◀ жовтизна

Словарь української мови Борис Грінченко Ж жовтий

жовтило ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Жо́втий, а, е. Желтый. Ходім, сестро, степами, розсіємось цвітами! Ой ти будеш жовтий цвіт, а я буду синій цвіт. Чуб. V. 201. Посадили Морозенка на жовтім пісочку. Мет. 75. Жовтиє воски Богу на свічку. Чуб. III. 39. Тогді орли налітали, з лобу очі висмикали, тогді ще й дрібна птиця налітала, коло жовтої кості тіло оббірала. Мет. 12. Голови старих жидівок і жидів з страшенними худими жовтими обличчами. Левиц. I. 90. І вже мені не подоба по рілях спотикати, жовтих чобіт каляти. Мак. (1849). 83. Висока малодиця в жовтім очіпку. Левиц. I. 100. Жо́вта ака́ція. Раст. Caragana arborescens L. ЗЮЗО. I. 115. Жо́втий бурку́н. Раст. Melilotus officinalis Lam. ЗЮЗО. I. 128. Жо́вті гле́чики. Раст. Водяные кувшинчики, Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. I. 129. Жо́вті зозу́льки, — зязю́льки, Раст. Cyprypedium Calceolus L. ЗЮЗО. I. 120. Жо́вта лілія. Раст. Hemerocallis fulva L. ЗЮЗО. I. 124. Жо́вта лобода́. Раст. Atriplex gortensis L. ЗЮЗО. I. 113. Жо́втий хробу́ст. Раст. Осотъ желтый, Cirsium oleraceum Scop. ЗЮЗО. I. 118. Жо́втий чи́стик. Раст. Чистотѣлъ. Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116. Ум. Жовте́нький, жовте́сенький.