Словарь української мови (1924)/живчик
◀ живцем | Словарь української мови Ж живчик |
жигавка ▶ |
|
Жи́вчик, ка, м. 1) Ум. отъ живець 2–5. 2) Рѣзвый мальчикъ. Веселий (або стрибкий) як живчик. Ном. № 8470.
◀ живцем | Словарь української мови Борис Грінченко Ж живчик |
жигавка ▶ |
|
Словарь української мови — Ж
живчик
Борис Грінченко
1924
Жи́вчик, ка, м. 1) Ум. отъ живець 2–5. 2) Рѣзвый мальчикъ. Веселий (або стрибкий) як живчик. Ном. № 8470.