Словарь української мови (1924)/женити

by Борис Грінченко

◀ женило

Словарь української мови Борис Грінченко Ж женити

женитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Жени́ти, ню́, ниш, гл. Женить. Женить би вас, щоб не брикали. Ном. № 10229. Ой стара нене, чом не жениш мене? На що тебе, сину, молодим женити? Макс. (1849). 160.