Словарь української мови (1924)/женило
| ◀ женавий | Словарь української мови Ж женило |
женити ▶ |
|
Жени́ло, ла, м. Насмѣшливо: парень, котораго пора женить. Сим. 177. То таке женило аж під стелю. Рудч. Ск. II. 107.
| ◀ женавий | Словарь української мови Борис Грінченко Ж женило |
женити ▶ |
|
Словарь української мови — Ж
женило
Борис Грінченко
1924
Жени́ло, ла, м. Насмѣшливо: парень, котораго пора женить. Сим. 177. То таке женило аж під стелю. Рудч. Ск. II. 107.