Словарь української мови (1924)/жебрувати
◀ жебрій | Словарь української мови Ж жебрувати |
жевжик ▶ |
|
Жебрува́ти, ру́ю, єш, гл. Нищенствовать, просить милостыни. Радом. у. Пішов уже жебрувати. Ном. № 14292.
◀ жебрій | Словарь української мови Борис Грінченко Ж жебрувати |
жевжик ▶ |
|
Словарь української мови — Ж
жебрувати
Борис Грінченко
1924
Жебрува́ти, ру́ю, єш, гл. Нищенствовать, просить милостыни. Радом. у. Пішов уже жебрувати. Ном. № 14292.