Словарь української мови (1924)/жалібний

by Борис Грінченко

◀ жаліб

Словарь української мови Борис Грінченко Ж жалібний

жалібник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Жалібни́й, а́, е́. 1) Жалобный, грустный, тоскливый. Вдова теє забачала, жалібнії слова промовляла. Макс. (1849), 87. Заспівали вони тіх жалібних пісень, що молода прощається з чорною косою, дівочою красою, з батьком та матіррю. Левиц. I. 21. 2) Минорный (въ музыкѣ). КС. 1892. III. 384. Ум. Жалібне́нький, жалібне́сенький. Ой ти, соловей, ти, манесенький… а на голосочок жалібнесенький. Чуб. V. 759.