Словарь української мови (1924)/жалко

by Борис Грінченко

◀ жалкий

Словарь української мови Борис Грінченко Ж жалко

жалкування ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Жа́лко, нар. 1) Жаль, жалко. В матері дітки — нарівно жалко. Ном. № 9217. Як поїдеш з України, буде комусь жалко. Мет. 39. 2) Жгуче, больно. Як же жалко укусила мене муха. Ср. ст. Жалчі́ше.