Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жалкий
Берлін: Українське слово, 1924

Жалки́й, а́, е́. 1) Жалящій, жгучій, рѣзкій. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Жалка кропива. Ном. № 3363. Жалкий батіг. Жалкий вітер потягає. Могилев. у. 2) Жалобный. Плач жалкий та болезний. МВ. I. 100.