Словарь української мови (1924)/дідуньо

by Борис Грінченко

◀ дідунь

Словарь української мови Борис Грінченко Д дідуньо

дідусенько ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Діду́нь, діду́ньо, ня, м. 1) Дѣдушка. Св. Л. 274. Помолись, дідуню, за умершого татуня. Чуб. III. 28. Ум. Діду́нечко. Чуб. V. 1130. 2) Діду́нь. Насѣк. Dorcadion holosericeum. Вх. Зн. 78.