Словарь української мови (1924)/дідовід
| ◀ дідовин | Словарь української мови Д дідовід |
дідовник ▶ |
|
Дідові́д, во́да, м. Тотъ, кто водитъ слѣпыхъ нищихъ. НВолын. у. Шух. I. 33.
| ◀ дідовин | Словарь української мови Борис Грінченко Д дідовід |
дідовник ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дідовід
Борис Грінченко
1924
Дідові́д, во́да, м. Тотъ, кто водитъ слѣпыхъ нищихъ. НВолын. у. Шух. I. 33.