Словарь української мови (1924)/дідовин
◀ дідова | Словарь української мови Д дідовин |
дідовід ▶ |
|
Дідови́н, на, м. Нищій. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати. Гол. II. 688.
◀ дідова | Словарь української мови Борис Грінченко Д дідовин |
дідовід ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дідовин
Борис Грінченко
1924
Дідови́н, на, м. Нищій. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати. Гол. II. 688.