Словарь української мови (1924)/дівич-вечір

by Борис Грінченко

◀ дівиця

Словарь української мови Борис Грінченко Д дівич-вечір

дівич-вечіровий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Діви́ч-вечір, чора, м. Дѣвичникъ. Чуб. 99. КС. 1883. II. 372. Невеселий дівич-вечір у нашої молодої. МВ. I. 41.