Словарь української мови (1924)/дівиця

by Борис Грінченко

◀ дівин-вечір

Словарь української мови Борис Грінченко Д дівиця

дівич-вечір ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Діви́ця, ці, ж. = Дівчина. Зоря зоряниця, красная дівиця. Ном. стр. 292, № 53. Пішов у світлицю дак знайшов дівицю. Лавр. 21. Озвався царь до дівиці. Єв. Мр. VI. 22.