Словарь української мови (1924)/діверів
◀ дівер | Словарь української мови Д діверів |
діверка ▶ |
|
Діверів, рева, ве. Принадлежащій деверю, девернинъ.
◀ дівер | Словарь української мови Борис Грінченко Д діверів |
діверка ▶ |
|
Словарь української мови — Д
діверів
Борис Грінченко
1924
Діверів, рева, ве. Принадлежащій деверю, девернинъ.