Словарь української мови (1924)/діватися

by Борис Грінченко

◀ дівати

Словарь української мови Борис Грінченко Д діватися

діваха ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Діва́тися, ва́юся, єшся. Сов. в. ді́тися, нуся, нешся, гл. Дѣваться, дѣться. Де той хміль дівався! Дитя моє, де дінусь з тобою? Шевч. 87. А маненький брат зостався, та не знаю, де дівався. Млр. л. сб. 134. Великий світ, та нема де дітися. Hoc. № 2101. Не де діне́ться! Не пропадетъ! цѣло будетъ.