Словарь української мови (1924)/духвалий
| ◀ духати | Словарь української мови Д духвалий |
духвати ▶ |
|
Духва́лий, а, е. Самонадѣянный, самоувѣренный. Який ти дуже духвалий. Кіев. г.
| ◀ духати | Словарь української мови Борис Грінченко Д духвалий |
духвати ▶ |
|
Словарь української мови — Д
духвалий
Борис Грінченко
1924
Духва́лий, а, е. Самонадѣянный, самоувѣренный. Який ти дуже духвалий. Кіев. г.