Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дусатися
Берлін: Українське слово, 1924

Ду́сатися, саюся, єшся, гл. Дуться, сердиться. Ото вже та Параска: сказала їй трохи правди, — вже й дусається і не дивиться на тебе.