Словарь української мови (1924)/дурчати
◀ дурування | Словарь української мови Д дурчати |
дусатися ▶ |
|
Дурча́ти, чу́, чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала. Ном. № 12172.
◀ дурування | Словарь української мови Борис Грінченко Д дурчати |
дусатися ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дурчати
Борис Грінченко
1924
Дурча́ти, чу́, чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала. Ном. № 12172.