Словарь української мови (1924)/дурнісінький
| ◀ дурниця | Словарь української мови Д дурнісінький |
дурнісінько ▶ |
|
Дурні́сінький, а, е. Совершенно глупый. Рудч. Ск. II. 174. Дурни́й дурні́сінький. До крайности глупый.
| ◀ дурниця | Словарь української мови Борис Грінченко Д дурнісінький |
дурнісінько ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дурнісінький
Борис Грінченко
1924
Дурні́сінький, а, е. Совершенно глупый. Рудч. Ск. II. 174. Дурни́й дурні́сінький. До крайности глупый.