Словарь української мови (1924)/дрічний
◀ дріть | Словарь української мови Д дрічний |
дробелява ▶ |
|
Дрі́чний, а, е = Ґречний. Lutskay, Grammatica slavoruthena, 168. Вх. Уг. 237. Ой дівчата, ой сестриці, приходят м'ясниці, як нас возьмуть дрічні хлопці, — будем молодиці. Гол. II. 431.