Словарь української мови (1924)/дріть
| ◀ дрітовач | Словарь української мови Д дріть |
дрічний ▶ |
|
Дріть, дро́ти, ж. Сплетенная вдвое мѣдная проволока, употребляющаяся въ гуцульскихъ издѣліяхъ. Шух. I. 275, 312.
| ◀ дрітовач | Словарь української мови Борис Грінченко Д дріть |
дрічний ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дріть
Борис Грінченко
1924
Дріть, дро́ти, ж. Сплетенная вдвое мѣдная проволока, употребляющаяся въ гуцульскихъ издѣліяхъ. Шух. I. 275, 312.