Словарь української мови (1924)/дрібцювати
◀ дрібушки | Словарь української мови Д дрібцювати |
дрібчатий ▶ |
|
Дрібцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Дѣлать мелкія па, частить танцуя. Який там він прудкий? Дробцює й ноги вкупі, і тілько гупотить, товче мов просо в ступі. О. 1861. VIII. 50.