Словарь української мови (1924)/дрясувати
◀ дрясен | Словарь української мови Д дрясувати |
дуб ▶ |
|
Дрясува́ти, су́ю, єш, гл. Топтать. Ой як же вийшла Божая мати да на крижові стала: кулі вертала, кіньми дрясувала, воювати не дала. Млр. л. сб. 188. См. Ґрасувати.