Словарь української мови (1924)/дружків
◀ дружка | Словарь української мови Д дружків |
дружко ▶ |
|
Дружкі́в, ко́ва, ве. Принадлежащій дружкові.
◀ дружка | Словарь української мови Борис Грінченко Д дружків |
дружко ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дружків
Борис Грінченко
1924
Дружкі́в, ко́ва, ве. Принадлежащій дружкові.