Словарь української мови (1924)/дрочливий
| ◀ дрочитися | Словарь української мови Д дрочливий |
друбак ▶ |
|
Дрочли́вий, а, е. Легко раздражаемый укусами оводовъ и мечущійся подъ вліяніемъ ихъ (о скотѣ). См. Дрочитися. Як корова отелиться, то принісши теля у хату, зараз затуляють одежою, або чим другим, пічку, щоб не дрочливе було після. Чуб. I. 50.