Словарь української мови (1924)/дрочитися
| ◀ дрочити | Словарь української мови Д дрочитися |
дрочливий ▶ |
|
Дрочи́тися, чу́ся, чишся, гл. 1) Метаться изъ стороны въ сторону отъ укусовъ оводовъ (о скотѣ). 2) Сердиться, бѣситься, капризничать. Оханися ж, не дрочися, не басуй, Панаску! Мкр. Н. 9. 3) Дразниться. Ти дрочишся з мене. Драг. 51.