Словарь української мови (1924)/досвітчанин
| ◀ досвітчаний | Словарь української мови Д досвітчанин |
досвітчанка ▶ |
|
Досвітча́нин, на, м. Парень, ходящій на досвітки. Досвітча́не. Парни и дѣвушки, ходящіе на досвітки. Константиногр. у.
| ◀ досвітчаний | Словарь української мови Борис Грінченко Д досвітчанин |
досвітчанка ▶ |
|
Словарь української мови — Д
досвітчанин
Борис Грінченко
1924
Досвітча́нин, на, м. Парень, ходящій на досвітки. Досвітча́не. Парни и дѣвушки, ходящіе на досвітки. Константиногр. у.