Словарь української мови (1924)/допитати
| ◀ допит | Словарь української мови Д допитати |
допити ▶ |
|
Допита́ти, ся. См. Допитувати, ся.
| ◀ допит | Словарь української мови Борис Грінченко Д допитати |
допити ▶ |
|
Словарь української мови — Д
допитати
Борис Грінченко
1924
Допита́ти, ся. См. Допитувати, ся.