Словарь української мови (1924)/допит
| ◀ дописуватися | Словарь української мови Д допит |
допитати ▶ |
|
До́пит, ту, м. Допросъ. І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. К. Іов. 83.
| ◀ дописуватися | Словарь української мови Борис Грінченко Д допит |
допитати ▶ |
|
Словарь української мови — Д
допит
Борис Грінченко
1924
До́пит, ту, м. Допросъ. І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. К. Іов. 83.