Словарь української мови (1924)/допевняти

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
допевняти
Берлін: Українське слово, 1924

Допевня́ти, ня́ю, єш, сов. в. допе́внити, ню, ниш, гл. Увѣрять, увѣрить.