Словарь української мови (1924)/допевняти
| ◀ допевнити | Словарь української мови Д допевняти |
допевнятися ▶ |
|
Допевня́ти, ня́ю, єш, сов. в. допе́внити, ню, ниш, гл. Увѣрять, увѣрить.
| ◀ допевнити | Словарь української мови Борис Грінченко Д допевняти |
допевнятися ▶ |
|
Словарь української мови — Д
допевняти
Борис Грінченко
1924
Допевня́ти, ня́ю, єш, сов. в. допе́внити, ню, ниш, гл. Увѣрять, увѣрить.