Словарь української мови (1924)/допевнити
◀ допевнення | Словарь української мови Д допевнити |
допевняти ▶ |
|
Допе́внити, ся. См. Допевняти, ся.
◀ допевнення | Словарь української мови Борис Грінченко Д допевнити |
допевняти ▶ |
|
Словарь української мови — Д
допевнити
Борис Грінченко
1924
Допе́внити, ся. См. Допевняти, ся.