Словарь української мови (1924)/допарок
◀ допануватися | Словарь української мови Д допарок |
допарувати ▶ |
|
Допа́рок, рка, м. Принадлежащій парѣ, одинъ изъ пары. Ум. Допа́рочок.
◀ допануватися | Словарь української мови Борис Грінченко Д допарок |
допарувати ▶ |
|
Словарь української мови — Д
допарок
Борис Грінченко
1924
Допа́рок, рка, м. Принадлежащій парѣ, одинъ изъ пары. Ум. Допа́рочок.