Словарь української мови (1924)/допануватися

by Борис Грінченко

◀ допанувати

Словарь української мови Борис Грінченко Д допануватися

допарок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Допанува́тися, ну́юся, єшся, гл. Дожить бариномъ до разоренія, до несчастія. Годино моя нещаслива! До чого ж се я допанувалася? Хата. 155. Позводилося панів багато: хотять панувати, та ні з чого, бо допанувалися до краю. Зміев. у.