Словарь української мови (1924)/доконечний
◀ доконечне | Словарь української мови Д доконечний |
доконтетувати ▶ |
|
Доконе́чний, а, е. Обязательный, непремѣнный.
◀ доконечне | Словарь української мови Борис Грінченко Д доконечний |
доконтетувати ▶ |
|
Словарь української мови — Д
доконечний
Борис Грінченко
1924
Доконе́чний, а, е. Обязательный, непремѣнный.