Словарь української мови (1924)/дозвоління
◀ дозволити | Словарь української мови Д дозвоління |
дозволяти ▶ |
|
Дозволі́ння, ня, с. = Дозвіл. Левиц. I. 310. За господським дозволінням, за риб'ячим приказанням, щоб було гризище, кісілище і бухан хліба. Рудч. Ск. II. 86.