Словарь української мови (1924)/догуляти
| ◀ догулюватися | Словарь української мови Д догуляти |
догуркатися ▶ |
|
Догуля́ти, ся. См. Догулювати, ся.
| ◀ догулюватися | Словарь української мови Борис Грінченко Д догуляти |
догуркатися ▶ |
|
Словарь української мови — Д
догуляти
Борис Грінченко
1924
Догуля́ти, ся. См. Догулювати, ся.