Словарь української мови (1924)/догода

by Борис Грінченко

◀ договорюватися

Словарь української мови Борис Грінченко Д догода

догоджати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дого́да, ди, ж. 1) Угодливость, угожденіе. Вона все сподівалась, що своєю покірностю, своєю догодою чоловікові і його гостям вона верне його любов. Левиц. I. 501. 2) Удобство, довольство. Рк. Левиц.