Словарь української мови (1924)/договірний
| ◀ договір | Словарь української мови Д договірний |
договорити ▶ |
|
Догові́рний, а, е. Заключающійся въ договорѣ, причитающійся по договору.
| ◀ договір | Словарь української мови Борис Грінченко Д договірний |
договорити ▶ |
|
Словарь української мови — Д
договірний
Борис Грінченко
1924
Догові́рний, а, е. Заключающійся въ договорѣ, причитающійся по договору.