Словарь української мови (1924)/договорити
◀ договірний | Словарь української мови Д договорити |
договорювати ▶ |
|
Договори́ти, ся. См. Договорювати, ся.
◀ договірний | Словарь української мови Борис Грінченко Д договорити |
договорювати ▶ |
|
Словарь української мови — Д
договорити
Борис Грінченко
1924
Договори́ти, ся. См. Договорювати, ся.