Словарь української мови (1924)/довічно
◀ довічний | Словарь української мови Д довічно |
довіяти ▶ |
|
Дові́чно, нар. = Доочне.
◀ довічний | Словарь української мови Борис Грінченко Д довічно |
довіяти ▶ |
|
Словарь української мови — Д
довічно
Борис Грінченко
1924
Дові́чно, нар. = Доочне.