Словарь української мови (1924)/довічний

by Борис Грінченко

◀ довірятися

Словарь української мови Борис Грінченко Д довічний

довічно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дові́чний, а, е. Вѣчный, которому конца не будетъ. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450. Засни, серце, довічним сном! К. Досв. 50. Довішня отрута. Мет. 89.