Словарь української мови (1924)/довольність
| ◀ довольнитися | Словарь української мови Д довольність |
доволяти ▶ |
|
Дово́льність, ности, ж. Довольствіе, довольство, удовлетворенность. Чого ж, чого, Домашенько, од пана втікаєш? Чи ти собі довольности ніякої не маєш? Грин. III. 615.