Словарь української мови (1924)/довольнитися

by Борис Грінченко

◀ довольнити

Словарь української мови Борис Грінченко Д довольнитися

довольність ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Довольни́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Удовлетворяться вообще, а также въ частности пищей и питьемъ. Та вже ми й довольнилися у свата. Черк. у. І тим сердега доволнивсь (що бачив), як Чорне бовваніло море. Мкр. Г. 11. Ти часто їв у нас і пив, татусь у тебе доволнився. Мкр. Г. 33.