Словарь української мови (1924)/доволочитися
◀ доволочити | Словарь української мови Д доволочитися |
доволочувати ▶ |
|
Доволочи́тися, чу́ся, чишся, гл. Дошляться. Було собі дві волоцюги і доволочились до того, що вже їсти нічого. ЗОЮР. II. 96.
◀ доволочити | Словарь української мови Борис Грінченко Д доволочитися |
доволочувати ▶ |
|
Словарь української мови — Д
доволочитися
Борис Грінченко
1924
Доволочи́тися, чу́ся, чишся, гл. Дошляться. Було собі дві волоцюги і доволочились до того, що вже їсти нічого. ЗОЮР. II. 96.