Словарь української мови (1924)/довершити
| ◀ довернутися | Словарь української мови Д довершити |
довести ▶ |
|
Доверши́ти. См. Довіршувати.
| ◀ довернутися | Словарь української мови Борис Грінченко Д довершити |
довести ▶ |
|
Словарь української мови — Д
довершити
Борис Грінченко
1924
Доверши́ти. См. Довіршувати.